HOWAL Old Briar

Німеччина (НДР)

Добре було б почати із того, що Schweina у Тюрінгії цілковито могла предентувати на роль німецького St Claude, однак, скажемо чесно, і економічні умови і політико-історичне тло навряд чи сприяли такому розвитку.

Найбільше виробництво люльок у Німеччині започаткував Carl Sebastian Reich (C. S. Reich) 1887 року, маючи на той час за плечима досвід роботи на сімейному підприємстві August Reich Söhne (з 1864) спільно із батьком і братом. Втім, розбіжності з останнім і спонукали Карла Себастіяна до прокладення власного шляху. Щось схоже ми читали у казці “Кіт у чоботях”.

На початку 20 століття це уже був дуже серйозний виробник. Щоправда сто німецьких робітників у 1909 році це відчутно менше, ніж майже 900 у Россі в Італії на той час, однак, є підозра, що справа була не лише у об’ємах виробництва, але і у впроваджених технологічних рішеннях.

Першим серйозним потрясінням стала Перша світова війна і економічна криза після її завершення. На тлі скорочення поставок сировини С.S. Reich вдається до досить вправної диверсифікації, пропонуючи інші вироби з деревини, а також якісні столярні інструменти, у т.ч. і з власними патентами. Каталог інструментів 1935 року не залишить байдужим жодного досвідченого майстра – подібним приладдям із задоволенням користуються столярі до наших часів.

Друга світова війна не стала для підприємства катастрофою – Райх потребував солдатів, солдати хотіли палити люльки, С.S. Reich цю потребу задовільняв. Однак із утворенням на східнонімецьких землях просовєцької Німецької Демократичної Республіки все пішло шкереберть. Тогочасних власників компанії у 1952 році заарештували і на її потужностях запрацювала державна фірма “VEB Pfeifen und Holzerzeugnisse Bad Liebenstein”. Відповідно торгова марка отримала назву Howal (HOlzWAren Liebenstein – дерев’яні вироби із Лібенштайна, Bad Liebenstein – місто, котре поступово поглинуло Schweina).

Попри те, що частина спеціалістів зуміла втекти до Західної Німеччини, наявні виробничі потужності, традиції та школа майстерності не зникли безслідно, компанія впевнено функціонувала і навіть поглинула до 1970х років усіх інших виробників люльок у НДР.

Розв’язка настала у 1990 після падіння Берлінського муру. Планова економіка більше не могла функціонувати, підприємства закривалися, і “VEB Tools and Measuring Devices Schweina” не стала винятком. Лише за 3 роки Design Berlin викупила залишки компанії і налагодила на них власне виробництво.

Отож у нас сьогодні скромний свідок одного із найбільш тоталітарних і безжалісних режимів у Європі. Не знаємо, хто був першим власником – може, агент Штазі, може, середньої ланкипартійний функціонер, а може сивовусий німецький інженер за вечірнім читанням “Neues Deutschland” та думками про дітей, що давно облаштувалися на Заході.

Historische Werkzeugkataloge:

https://www.holzwerken.de/museum/hersteller/howal.phtml

https://kataloge.holzwerken.de/index.html?name=reich_cs&lfdnr=1

https://www.holzwerken.de/museum/hersteller/fabriken.phtml

Reborn Pipes:

https://rebornpipes.com/tag/howal-bruyere-pipe

Маркування “Howal \ Old Briar”
Довжина 13,9 cm.
Висота чаші 3,9 cm.
Зовнішній діаметр 3,6 cm.
Внутрішній діаметр 1,7 cm.
Глибина камери 2,8 cm.
Вага 30 гр.

Бріар, ебонітовий мундштук, алюмінієвий охолоджувач.

Люлька ретельно очищена, відполірована, продезінфікована і готова до нового життя.

Сторінки з каталогу наведені звісно ж лише для ознаймолення, ми не пропонуємо столярний інструмент.