ADLER

Угорщина, XIX століття

Вклад Угорщини у всесвітню історію люльок не обмежується лише знаменитим “угорським” максимально вигнутим шейпом (Oom Paul). З люльками із меершауму, як, між іншим, з кавою, Центральна і Східна Європа познайомилися в процесі австро-турецьких воєн XVI-XVIII століть, коли у захоплених турецьких обозах знаходили округлі гіркуваті зерна, котрі чудово бадьорили і пристрої для паління із красивого зернистого білого мінералу. До того часу на територіях сучасної Угорщини, Австрії, Польщі і України побутували здебільшого глиняні люльки.

То ж не дивно, що ідея виготовлення люльок із цого мінералу була вдало підхоплена європейськими ремісниками і за якийсь час вона переросла у тривалу популярну традицію, що об’єднувала і майстерність і артистизм. У деяких містечках кількість люлькових майстрів сягала десятків!

У місті Пешт, Угорщина, особливо прославився сімений бренд Адлер, пропонуючи золоті, срібні вироби і майстерно виготовлені люльки з кінця XVIII століття і аж до 1936 року. Тож маємо честь сьогодні представити один із їх виробів.

Маркування «ADLER» на чубуку чітке та зрозуміле. Що стосується позначок на краю чаші, перші літери виглядають як «S» і «N», наразі їх значення залишається невизначеним. Літери «H» і «r» у другому рядку можуть стосуватися Генріка Адлера, що дозволяє припустити, що ця люлька була виготовлена ​​в останній третині 19 століття.

Маркування “ADLER”, “P-N-H-r”
Довжина 23,2 cm.
Висота чаші 6,5 cm.
Зовнішній діаметр 2,8 cm.
Внутрішній діаметр 2,0 cm.
Глибина камери 4,5 cm.
Вага 73 гр.

Сепіоліт (“морська піна”), бук, оленячий ріг, ебонітовий мундштук, без фільтра. Мундштук свіжовиготовлений із нового ебоніту, тому можемо вважати люльку «частково некуреною» :-).

Люлька не продається. Вона була відреставрована на замовлення і уже почала нове життя у новому затишному домі.